3-я книга ЦарствГлава 21 |
1 |
2 Ахав сказал Навуфею: |
3 Но Навуфей ответил: |
4 |
5 Жена Ахава, Иезавель, вошла к нему и спросила: |
6 Ахав ответил: |
7 Иезавель, жена Ахава, сказала ему: |
8 |
9 В письмах она написала следующее: Объявите день, когда люди будут поститься. Затем соберите всех жителей города, и мы будем говорить о Навуфее. |
10 Найдите несколько негодяев, которые оклеветали бы Навуфея. Эти люди должны сказать, что они слышали, как Навуфей оскорблял Бога и царя. Затем выведите его из города и забейте камнями. |
11 |
12 Они объявили пост, собрали в тот день весь народ и поставили Навуфея перед людьми. |
13 Затем пришли эти два человека, сели рядом с Навуфеем и сказали присутствующим, что они слышали, как Навуфей оскорблял Бога и царя. Люди вывели его из города и забили камнями. |
14 Затем они послали к Иезавели с таким сообщением: |
15 |
16 Когда Ахав услышал об этом, он отправился в этот город, чтобы взять в своё владение виноградник Навуфея изреелитянина. |
17 |
18 |
19 Скажи Ахаву: „Так говорит Господь: „Ахав, ты убил человека, а сейчас забираешь его наследие. Так Я говорю тебе вот что: в том же месте, где псы лизали кровь Навуфея, они будут лизать и твою кровь!”» |
20 |
21 Так говорит Господь: „Я уничтожу тебя. Я истреблю каждого мужчину в твоей семье. |
22 Я погублю твою семью так же, как и семью Иеровоама, сына Навата, и семью Ваасы, сына Ахии. Эти две семьи были полностью уничтожены. Я сделаю это за то, что ты прогневил Меня и ввёл народ Израиля в грех”». |
23 Также и о твоей жене Иезавели Господь сказал: |
24 Того из семьи Ахава, кто умрёт в городе, съедят псы, а того, кто умрёт на поле, склюют птицы небесные». |
25 Не было ещё такого человека, как Ахав, который посвятил себя тому, чтобы творить зло против Господа. Его жена Иезавель вводила его в грех. |
26 Он поступал мерзко, поклоняясь идолам, как делали аморреи, которых Господь прогнал с их земли, отдав её Израилю. |
27 |
28 И сказал Господь пророку Илии фесвитянину: |
29 |
1-а царiвРозділ 21 |
1 |
2 І говорив Ахав до Навота, кажучи: „Дай мені свого виногра́динка, і він буде мені за яри́нного горо́да, бо він близьки́й до мого дому. А я дам тобі замість нього виногра́дника ліпшого від нього. Якщо це добре в оча́х твоїх, я дам тобі срібла, ціну́ його“. |
3 І сказав Навот до Ахава: „Заборо́нено мені від Господа, щоб я дав тобі спа́дщину моїх батьків“. |
4 І ввійшов Ахав до дому свого незадово́лений та гнівни́й через те слово, яке говорив йому їзрееля́нин Наво́т, бо той сказав: „Не дам тобі спа́дщини батьків моїх!“ І ліг він на ліжку своїм, і відвернув своє обличчя, і не їв хліба. |
5 І прийшла до нього жінка його Єзаве́ль та й сказала йому: „Чого́ це твій дух сумни́й, і ти не їси хліба?“ |
6 І сказав він до неї: „Бо я говорив до їзрееля́нина Наво́та. І сказав я йому: Дай мені свого виногра́дника за срібло, або, якщо ти хочеш, дам тобі замість нього виноградника ліпшого. Та він відказав: Не дам тобі свого́ виноградника!“ |
7 І сказала до нього його жінка Єзаве́ль: „Отепер ти зробишся царе́м над Ізраїлем. Устань, поїж хліба, і нехай буде веселе твоє серце. А виноградника їзреелянина Навота дам тобі я“. |
8 І понаписувала вона листи́ в імені Ахава, і позапеча́тувала їх його печа́ткою, та й порозсилала ті листи до старши́х та до вельмо́жних, що були в його місті, що сиділи з Навотом. |
9 А в тих листа́х вона понапи́сувала так: „Оголосіть піст, і посадіть Наво́та на чолі́ наро́ду. |
10 І посадіть двох негідних людей навпроти нього, — нехай сві́дчать на нього, кажучи: Ти зневажив Бога й царя. І ви́ведіть його, і вкамену́йте його, — і нехай він помре“. |
11 І зроби́ли мужі його міста, старші та вельможні, що сиділи в його місті, так, як послала до них Єзаве́ль, як було́ напи́сано в листа́х, які вона порозсила́ла до них. |
12 Оголоси́ли вони піст, і посадили Навота на чолі́ народу. |
13 І прийшли два чоловіки негідні, і сіли навпроти нього. І ті негідні люди сві́дчили на нього, на Навота, перед народом, говорячи: „Навот знева́жив Бога й царя!“ І вивели його поза місто, та й укаменува́ли його камінням, — і він помер. |
14 І послали вони до Єзаве́лі, говорячи: „Наво́т укамено́ваний і помер“. |
15 І сталося, як почула Єзаве́ль, що Наво́т укамено́ваний і помер, то сказала Єзавель до Ахава: „Устань, посядь виноградника їзреелянина Навота, що відмовив дати його тобі за срібло, бо Наво́т не живий, а помер“. |
16 І сталося, як почув Ахав, що Навот помер, то Ахав устав, щоб зійти до виноградника їзреелянина Навота, щоб посісти його. |
17 І було Господнє слово до тішб'я́нина Іллі, говорячи: |
18 „Устань, зійди назу́стріч Ахава, Ізраїлевого царя, що в Самарії, ось він у Навотовому винограднику, куди зійшов, щоб посісти його. |
19 І будеш говорити до нього, кажучи: Так сказав Господь: Ти вбив, а тепер хочеш посісти? І говоритимеш до нього, кажучи: Так сказав Господь: На тому місці, де пси лизали Навотову кров, пси лизатимуть і твою власну кров!“ |
20 І сказав Ахав до Іллі: „Ось ти знайшов мене, во́роже мій!“ А той відказав: „Знайшов, бо ти запро́дався чинити зло в Господніх оча́х. |
21 Ось Я спрова́джую на тебе лихо, і ви́гублю все за тобою, і вигублю Ахавові навіть те, що мо́чить на стіну, і невільного та вільного в Ізраїлі! |
22 І зроблю́ з твоїм домом, як із домом Єровоама, Неватового сина, й як із домом Баші, Ахієвого сина, за той гнів, яким розгніви́в ти Мене та ввів у гріх Ізраїля“. |
23 І також до Єзавелі говорив Господь, кажучи: „Пси з'їдять Єзавель на передму́р'ї Їзрее́лу. |
24 Померлого в Ахава в місті поїдять пси, а померлого на полі — поїсть птаство небесне. |
25 Бо ще не було такого, як Ахав, що запро́дався чинити зло в Господніх оча́х, що його намовила жінка його Єзаве́ль. |
26 І він чинив дуже гидке, ідучи за ідолами, усе так, як робили аморе́яни, що їх Господь повиганя́в перед Ізраїлевими сина́ми“. |
27 І сталося, як Аха́в почув ці слова, то розде́р він шати свої́, і зодягну́в на тіло своє вере́тище, і по́стив, і лежав у вере́тищі, і ходив сумови́то... |
28 І було Господнє слово до тішб'янина Іллі, говорячи: |
29 „Чи ти спостері́г, що Ахав упокори́вся перед лицем Моїм? За те, що він упокори́вся перед Моїм лицем, не наведу́ Я лиха за його днів, — за днів його сина наведу́ Я те лихо на його дім“. |
3-я книга ЦарствГлава 21 |
1-а царiвРозділ 21 |
1 |
1 |
2 Ахав сказал Навуфею: |
2 І говорив Ахав до Навота, кажучи: „Дай мені свого виногра́динка, і він буде мені за яри́нного горо́да, бо він близьки́й до мого дому. А я дам тобі замість нього виногра́дника ліпшого від нього. Якщо це добре в оча́х твоїх, я дам тобі срібла, ціну́ його“. |
3 Но Навуфей ответил: |
3 І сказав Навот до Ахава: „Заборо́нено мені від Господа, щоб я дав тобі спа́дщину моїх батьків“. |
4 |
4 І ввійшов Ахав до дому свого незадово́лений та гнівни́й через те слово, яке говорив йому їзрееля́нин Наво́т, бо той сказав: „Не дам тобі спа́дщини батьків моїх!“ І ліг він на ліжку своїм, і відвернув своє обличчя, і не їв хліба. |
5 Жена Ахава, Иезавель, вошла к нему и спросила: |
5 І прийшла до нього жінка його Єзаве́ль та й сказала йому: „Чого́ це твій дух сумни́й, і ти не їси хліба?“ |
6 Ахав ответил: |
6 І сказав він до неї: „Бо я говорив до їзрееля́нина Наво́та. І сказав я йому: Дай мені свого виногра́дника за срібло, або, якщо ти хочеш, дам тобі замість нього виноградника ліпшого. Та він відказав: Не дам тобі свого́ виноградника!“ |
7 Иезавель, жена Ахава, сказала ему: |
7 І сказала до нього його жінка Єзаве́ль: „Отепер ти зробишся царе́м над Ізраїлем. Устань, поїж хліба, і нехай буде веселе твоє серце. А виноградника їзреелянина Навота дам тобі я“. |
8 |
8 І понаписувала вона листи́ в імені Ахава, і позапеча́тувала їх його печа́ткою, та й порозсилала ті листи до старши́х та до вельмо́жних, що були в його місті, що сиділи з Навотом. |
9 В письмах она написала следующее: Объявите день, когда люди будут поститься. Затем соберите всех жителей города, и мы будем говорить о Навуфее. |
9 А в тих листа́х вона понапи́сувала так: „Оголосіть піст, і посадіть Наво́та на чолі́ наро́ду. |
10 Найдите несколько негодяев, которые оклеветали бы Навуфея. Эти люди должны сказать, что они слышали, как Навуфей оскорблял Бога и царя. Затем выведите его из города и забейте камнями. |
10 І посадіть двох негідних людей навпроти нього, — нехай сві́дчать на нього, кажучи: Ти зневажив Бога й царя. І ви́ведіть його, і вкамену́йте його, — і нехай він помре“. |
11 |
11 І зроби́ли мужі його міста, старші та вельможні, що сиділи в його місті, так, як послала до них Єзаве́ль, як було́ напи́сано в листа́х, які вона порозсила́ла до них. |
12 Они объявили пост, собрали в тот день весь народ и поставили Навуфея перед людьми. |
12 Оголоси́ли вони піст, і посадили Навота на чолі́ народу. |
13 Затем пришли эти два человека, сели рядом с Навуфеем и сказали присутствующим, что они слышали, как Навуфей оскорблял Бога и царя. Люди вывели его из города и забили камнями. |
13 І прийшли два чоловіки негідні, і сіли навпроти нього. І ті негідні люди сві́дчили на нього, на Навота, перед народом, говорячи: „Навот знева́жив Бога й царя!“ І вивели його поза місто, та й укаменува́ли його камінням, — і він помер. |
14 Затем они послали к Иезавели с таким сообщением: |
14 І послали вони до Єзаве́лі, говорячи: „Наво́т укамено́ваний і помер“. |
15 |
15 І сталося, як почула Єзаве́ль, що Наво́т укамено́ваний і помер, то сказала Єзавель до Ахава: „Устань, посядь виноградника їзреелянина Навота, що відмовив дати його тобі за срібло, бо Наво́т не живий, а помер“. |
16 Когда Ахав услышал об этом, он отправился в этот город, чтобы взять в своё владение виноградник Навуфея изреелитянина. |
16 І сталося, як почув Ахав, що Навот помер, то Ахав устав, щоб зійти до виноградника їзреелянина Навота, щоб посісти його. |
17 |
17 І було Господнє слово до тішб'я́нина Іллі, говорячи: |
18 |
18 „Устань, зійди назу́стріч Ахава, Ізраїлевого царя, що в Самарії, ось він у Навотовому винограднику, куди зійшов, щоб посісти його. |
19 Скажи Ахаву: „Так говорит Господь: „Ахав, ты убил человека, а сейчас забираешь его наследие. Так Я говорю тебе вот что: в том же месте, где псы лизали кровь Навуфея, они будут лизать и твою кровь!”» |
19 І будеш говорити до нього, кажучи: Так сказав Господь: Ти вбив, а тепер хочеш посісти? І говоритимеш до нього, кажучи: Так сказав Господь: На тому місці, де пси лизали Навотову кров, пси лизатимуть і твою власну кров!“ |
20 |
20 І сказав Ахав до Іллі: „Ось ти знайшов мене, во́роже мій!“ А той відказав: „Знайшов, бо ти запро́дався чинити зло в Господніх оча́х. |
21 Так говорит Господь: „Я уничтожу тебя. Я истреблю каждого мужчину в твоей семье. |
21 Ось Я спрова́джую на тебе лихо, і ви́гублю все за тобою, і вигублю Ахавові навіть те, що мо́чить на стіну, і невільного та вільного в Ізраїлі! |
22 Я погублю твою семью так же, как и семью Иеровоама, сына Навата, и семью Ваасы, сына Ахии. Эти две семьи были полностью уничтожены. Я сделаю это за то, что ты прогневил Меня и ввёл народ Израиля в грех”». |
22 І зроблю́ з твоїм домом, як із домом Єровоама, Неватового сина, й як із домом Баші, Ахієвого сина, за той гнів, яким розгніви́в ти Мене та ввів у гріх Ізраїля“. |
23 Также и о твоей жене Иезавели Господь сказал: |
23 І також до Єзавелі говорив Господь, кажучи: „Пси з'їдять Єзавель на передму́р'ї Їзрее́лу. |
24 Того из семьи Ахава, кто умрёт в городе, съедят псы, а того, кто умрёт на поле, склюют птицы небесные». |
24 Померлого в Ахава в місті поїдять пси, а померлого на полі — поїсть птаство небесне. |
25 Не было ещё такого человека, как Ахав, который посвятил себя тому, чтобы творить зло против Господа. Его жена Иезавель вводила его в грех. |
25 Бо ще не було такого, як Ахав, що запро́дався чинити зло в Господніх оча́х, що його намовила жінка його Єзаве́ль. |
26 Он поступал мерзко, поклоняясь идолам, как делали аморреи, которых Господь прогнал с их земли, отдав её Израилю. |
26 І він чинив дуже гидке, ідучи за ідолами, усе так, як робили аморе́яни, що їх Господь повиганя́в перед Ізраїлевими сина́ми“. |
27 |
27 І сталося, як Аха́в почув ці слова, то розде́р він шати свої́, і зодягну́в на тіло своє вере́тище, і по́стив, і лежав у вере́тищі, і ходив сумови́то... |
28 И сказал Господь пророку Илии фесвитянину: |
28 І було Господнє слово до тішб'янина Іллі, говорячи: |
29 |
29 „Чи ти спостері́г, що Ахав упокори́вся перед лицем Моїм? За те, що він упокори́вся перед Моїм лицем, не наведу́ Я лиха за його днів, — за днів його сина наведу́ Я те лихо на його дім“. |